Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2017 р. м. Київ К/800/64202/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Калашнікової О.В., Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надмірно сплачених коштів, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» (далі - ТОВ «Нікея-ЛТД», позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, правонаступником якої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» є Київська міська митниця ДФС (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві висновку про повернення йому з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 62 871,92 грн.;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на його користь суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 62 871,92 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив про встановлення судовим рішенням протиправності рішення відповідача про визначення митної вартості товарів та підтвердження правильності митної вартості, заявленої декларантом, що є підставою для повернення сум надмірно сплаченого мита відповідно до статті 264 Митного кодексу України в порядку, визначеному Порядком повернення платникам податкових коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Нікея-ЛТД», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

У запереченні на касаційну скаргу Головне управління Державної казначейської служби України, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2012 з метою митного оформлення товарів позивачем було подано відповідачу вантажно-митну декларацію № 100190000/2012/320559, якою визначено митну вартість товару за ціною договору (контракту).

01.06.2012 не погоджуючись із заявленою позивачем митною вартістю товару, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 100190000/2012/312421/1, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, митна вартість відкоригована з 39 584 доларів США до 77 042,88 доларів США.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, ТОВ «Нікея-ЛТД» звернулося до суду з позовом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року, рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправним і скасовано рішення про визначення митної вартості товарів від 01.06.2012 № 100190000/2012/312421/1 від 01.06.2012.

17 червня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 239 про повернення надмірно сплачених коштів.

26 червня 2014 року листом № 7465/1/26-70-52-05 Київська міжрегіональна митниця Міндоходів повідомила позивача про відсутність правових підстав для повернення коштів.

Частиною третьою статті 301 Митного кодексу України (далі - МК), у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику

Так, Порядок повернення платникам податкових коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (далі - Порядок повернення) визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 24 розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

За пунктами 2, 3 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів (далі - Порядок взаємодії) здійснюється на підставі Висновку про повернення. Зазначений Висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган ДКУ готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

При цьому виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (справа № 21-29а14), 12 листопада 2014 року (справи №№ 21-268а14, 21-391а14), 25 листопада 2014 року (справа № 21-338а14), в яких зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Таким чином, за наявності рішень судів, якими визнано протиправними та скасовано спірні рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та заяви ТОВ «Нікея-ЛТД», поданої до відповідача у встановленому порядку, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що Київська міжрегіональна митниця Міндоходів не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездіяльність митного органу є протиправною.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Київської міської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надмірно сплачених коштів - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС щодо нерозгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» № 239 від 17.06.2014 та зобов'язати Київську міську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» сум надмірно сплаченого податку на додану вартість та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея ЛТД» судові витрати у розмірі 2375,11 грн. (дві тисячі триста сімдесят п'ять гривень одинадцять копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: